Цінності українців під час війни

Добробут родини, брак визнаних моральних авторитетів і запит на вплив на владу: соціологи представили дослідження «Цінності українців під час війни»

Інститут соціології НАН України та Ініціативна група «Першого грудня» оприлюднили результати всеукраїнського телефонного опитування «Цінності українців під час війни». Найважливішим життєвим завданням українці називають піклування про добробут родини (50,7%), майже половина (45,7%) вважає, що моральних авторитетів у країні немає, а головним напрямом поліпшення життя – надання народу більшого впливу на рішення уряду. На відміну від результатів Світового дослідження цінностей 2011 і 2020 років, за індексом Інглгарта постматеріалістів в Україні виявилося більше, ніж матеріалістів.

Дослідження виконане за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Результати представили Євген Головаха та Сергій Дембіцький.

Ключові результати

Життєві пріоритети. На питання про два найважливіші життєві завдання українці найчастіше називають піклування про матеріальне благополуччя родини (50,7%) та збереження власного життя й здоров’я (43,6%). Захист незалежності й свободи країни всіма доступними засобами обирають 38,7%, захист моральних цінностей – 24,1%. Половина опитаних (49,4%) поєднує турботу про себе й родину з дбанням про суспільство та країну, 32,4% орієнтовані лише на себе, 15,8% – лише на інших. З віком орієнтація на інших посилюється: серед людей 60+ частка орієнтованих на інших становить 20,7%.

Мораль і релігія. Для половини українців (49,9%) моральність – це перебування у згоді зі своєю совістю, для чверті (25,2%) – допомога іншим. Релігію вважають важливою для своїх моральних переконань 78,4% (дуже важливою – 27,2%). У вищі сили вірять 55,3%. При цьому дві третини (66,0%) вважають, що для віруючої людини важливіший особистий духовний досвід, ніж правила священних текстів (протилежної думки – 19,6%).

Моральні авторитети. 45,7% опитаних вважають, що моральних авторитетів у країні немає взагалі. 53,2% кажуть, що такі авторитети є, але більшість цих респондентів можуть у чомусь із ними не погоджуватися; беззаперечно вірять своїм авторитетам лише 5,9%. Серед тих, хто назвав конкретні імена, найчастіше згадують представників чинної влади (33,6%), військових (28,4%) та близьких людей (13,5%).

Ті, хто не бачить моральних авторитетів, частіше малозабезпечені (46,9% проти 34,0%), менш задоволені за всіма показниками та частіше орієнтовані на себе (40,8% проти 25,9%). Водночас розуміння моральності, віра у вищі сили й ставлення до демократії в обох групах однакові.

Задоволеність. Найбільше українці задоволені ставленням до них інших людей (69,3%) та можливістю допомагати ЗСУ й волонтерам (62,4%). Своїм життям загалом задоволені 53,9%. Станом економіки незадоволені 66,4%, задоволені – лише 6,3%.

Порядок і демократія. З твердженням «Головне в державі – це порядок! А чим він забезпечується – демократичними процедурами чи сильною рукою одноосібного правителя – не так важливо» погоджуються 31,8%, не погоджуються 64,3%. Найважливішим напрямом покращення життя найчастіше називають надання народу можливості більше впливати на важливі рішення уряду (44,6% – на першому місці, 65,6% – на першому або другому), далі йде підтримання порядку (57,0% – на першому або другому місці).

Матеріалісти й постматеріалісти. За індексом Рональда Інглгарта постматеріалістів (22,1%) виявилося більше, ніж матеріалістів (14,9%), а більшість (63,0%) належить до змішаного типу. У Світовому дослідженні цінностей 2011 і 2020 років картина була протилежною: матеріалістів було близько 46%, постматеріалістів – 4–5%. За індексом PDI (+7,2) Україна 2026 року опинилася поруч із Францією (+4,4) та Іспанією (+9,5). Зсув відбувся насамперед через зростання запиту на вплив людей на рішення уряду; у воєнних умовах цей запит може виражати передусім вимогу підзвітності влади.

Про дослідження

Всеукраїнське телефонне опитування «Цінності українців під час війни» проведене Інститутом соціології НАН України спільно з Ініціативною групою «Першого грудня» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

• Строки: 25 вересня – 12 жовтня 2026 року.
• Метод: телефонне інтерв’ю (CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів.
• Вибірка: 1204 респонденти віком 18 років і старше, жителі підконтрольної Україні території.
• Похибка: теоретична похибка вибірки з урахуванням дизайн-ефекту 1,1 не перевищує 3,0% (p = 0,95).
• Контроль якості: 100% проведених інтерв’ю (технологія Rich Data Survey). Дані не зважувалися.

Повну презентацію результатів див. за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1IwaFEJr8UOxcCa92-nNF4LzlwmqlgJFf/view?usp=sharing