Виконавці та партнери
Дослідження проведено на замовлення та за стратегічної підтримки ПриватБанку у перебігу виконання проекту «Архітектура довіри: як добро стає силою» Центру соціальних змін і поведінкової економіки.
Опитування, результати якого лягли в основу цього звіту, було проведене Центром соціологічних опитувань Інституту соціології НАН України.
Технічну підтримку (доступ до IP-телефонії) було надано партнером Інституту соціології НАН України дослідницькою агенцією «Research UA».
Параметри дослідження
Інструментарій дослідження розроблений фахівцями Інституту соціології НАН України та Центру соціальних змін і поведінкової економіки.
Результати опитування репрезентують доросле населення України (від 18 років і старше), за виключенням АР Крим і тимчасово окупованих територій Півдня та Сходу України.
Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів.
Польовий етап дослідження тривав з 3 по 14 березня 2025 року.
Статистична похибка вибірки обсягом 1005 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1.1 не перевищує 3.2%.
Ключові знахідки
1. Незважаючи на те, що абсолютна більшість українців (87%) цілком або скоріше погоджується з тим, що зараз варто долучатися до збору коштів на благодійність, значна частина населення (44%) повідомляє про те, що їм не відомі особи, благодійні організації чи фонди, які збирають кошти і яким можна довіряти.
2. Фактор довіри є принциповим з огляду на декларовану участь в благодійних внесках. Якщо серед тих, хто повідомив про поінформовану довіру (54%) абсолютна більшість (52%) робила благодійні внески доволі часто, то серед тих, хто не знає благодійників, яким можна довіряти (44%), таких лише пʼята частина (21%).
3. Оцінюючи те, хто зараз в основному проводить благодійні збори, абсолютна більшість говорить лише про чесних виконавців цієї діяльності (57%), близько чверті - одночасно про чесних та про шахраїв (27%), трохи менше десятої частини - виключно про шахраїв (8%), і стільки ж вагається з відповіддю на це питання (8%). При цьому принциповішим є визнання чесних благодійників, ніж думка про наявність шахраїв.
4. Майже половина респондентів (46%) сказала про те, що вони обовʼязково будуть робити благодійні внески у майбутньому. Трохи менше (43%) відзначило, що можливо будуть їх робити. Найголовнішим чинником прийняття остаточного рішення про таку участь, очікувано, виявилася наявність достатніх коштів. Про це повідомило більше трьох чвертей респондентів (77%). Але, як продемонстрував проведений аналіз, достатні кошти не є еквівалентом рівня матеріальної забезпеченості. Іншими словами, благодійні внески доволі активно роблять незалежно від рівня матеріальної депривації.
Повна презентація тут.