На сайті Інституту соціології НАН України оприлюднено науково-популярний матеріал к.соц.н. Бови А.А. "Щастя українців часів війни: як свобода, гордість та солідарність стають нашою бронею"
Чи можна бути щасливим, коли над головою літають ракети, а щоденні новини приносять біль? На перший погляд, саме поняття щастя погано узгоджується з реаліями повномасштабної війни. Проте саме в критичні моменти суб’єктивне благополуччя перестає бути лише мірилом особистого комфорту. Воно стає одним із показників колективної життєстійкості та адаптаційного потенціалу суспільства.
У сучасних дослідженнях щастя в умовах війни визначається не лише емоційними переживаннями людини, а й відчуттям осмисленості життя, соціальної солідарності та здатністю відновлювати ресурси в ситуації тривалого стресу. Саме тому навіть за умов постійних загроз і невизначеності люди можуть зберігати позитивне ставлення до власного життя.
Щоб перевірити, як це працює на практиці, ми проаналізували дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова наприкінці 2024 року. Результати демонструють тенденцію, яка може здатися несподіваною. Попри екзистенційні виклики воєнного часу, загальний рівень щастя в українському суспільстві залишається відносно високим. Сумарно 62,3% опитаних з 1507 респондентів ідентифікують себе як щасливих (із них 51,3% – «скоріше щасливі», а 11,0% – «дуже щасливі»). Водночас третина респондентів (33,9%) зазначають, що почуваються не дуже щасливими, і лише 3,9% декларують повну його відсутність.
Такі показники дають підстави припустити наявність ресурсів, які частково компенсують психологічний тиск воєнного часу.
Більш докладно див. у матеріалі.