Повна презентація у pdf-форматі доступна за посиланням: https://bit.ly/4ddkvFr
14 травня у Львові в Центрі Шептицького УКУ відбулося перше публічне обговорення результатів загальнонаціонального опитування про сприйняття відповідальності в Україні. Тема відповідальності в українському суспільстві була у фокусі досліджень раніше, однак це опитування стало першою спробою створити системний інструмент для довгострокового моніторингу змін.
У межах події Фонд родини Богдана Гаврилишина спільно з Інститутом соціології НАН України презентували першу в Україні Шкалу сприйняття відповідальності у суспільстві. Інструментарій дослідження розробили Сергій Дембіцький, заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук, та Маріанна Єлейко, кандидатка соціологічних наук, голова Фонду родини Богдана Гаврилишина.
«Ми багато років у Фонді родини Богдана Гаврилишина говоримо про тему відповідальності в українському суспільстві, і передумовою цього є та спадщина, яку нам залишив Богдан Гаврилишин - український економіст, візіонер, член Римського клубу та співзасновник Світового економічного форуму в Давосі», – поділилася Маріанна Єлейко.
Шкала створена на основі Декларації відповідальності людини Богдана Гаврилишина. П’ятнадцять принципів Декларації були трансформовані у шістнадцять емпіричних індикаторів, які дозволяють вимірювати відповідальність у різних сферах суспільного життя.
Особливість інструменту полягає в тому, що він вимірює не самооцінку людей, а сприйняття соціального середовища. Респонденти оцінювали поведінку більшості людей, з якими вони взаємодіють у повсякденному житті.
«Ми робили проєкцію на оточення, щоб зменшити ефект соціально бажаних відповідей і краще зафіксувати реальні соціальні норми», – Сергій Дембіцький.
Результати дослідження показують, що українці найчастіше пов’язують відповідальність із повсякденними взаєминами між людьми. Найвищі показники зафіксовані у сфері відповідальності щодо близького кола: від 68% до 73% респондентів вважають, що більшість людей відповідально ставляться до своїх родинних обов’язків та виховання дітей.
Сфера громадянської та суспільної відповідальності демонструє нижчі показники. Лише від 26% до 57% респондентів вважають, що більшість людей проявляють громадянську ініціативу, враховують інтереси громади або долучаються до вирішення спільних проблем.
Окрему увагу привертає категорія відповідальності щодо довкілля та майбутнього. Якщо відповідальне ставлення до довкілля демонструє високі показники (68%), то узгодження власних дій із побудовою кращого майбутнього отримало лише 39%.
Так, із 16 виведених індикаторів у межах цього дослідження середнє значення індексу відповідальності становить 8,5. Це свідчить про помірно позитивне сприйняття відповідальної поведінки в українському суспільстві.
До дискусії навколо результатів дослідження долучилася Лідія Савченко-Дуда, заступниця директорки Інституту стратегії культури. Пані Лідія сфокусувала увагу на тому, як культурні інституції працюють із темою відповідальності і поділилася досвідом подання міста Львова на титул європейської столиці із програмою «Відповідальність Бути».
«Культура стає тою силою, де ми не втрачаємо своєї людяності. Культура зцілює, культура дбає, і культура є відповідальною», – відзначила Лідія Савченко-Дуда.
У публічному обговоренні також взяла участь Мар’яна Кащак, директорка Української освітньої платформи. Пані Мар’яна розповіла, як команда працює над досягненням своєї візії – «Країна відповідальних людей, спільнот організацій, мереж». Вона поділилася досвідом роботи з сотнями громад, і в чому полягає їх мотивація бути відповідальними.
Окремим фокусом стала тема відповідальності молоді. У дослідженні серед різних соціально-демографічних груп саме серед молоді віком 18-29 років показник індексу відповідальності є найвищим. «До відповідальності важливою є надія. І в нашої молоді також є великий рівень надії», – поділилася Мар’яна Кащак.
Модерувала розмову Соломія Максимович, директорка Інституту лідерства та управління УКУ: «Плекання відповідального суспільства починається з особистої відповідальності кожної й кожного на своєму місці».
Шкала сприйняття відповідальності у суспільстві створена як інструмент довгострокового моніторингу. Автори планують проводити регулярні щорічні вимірювання, а також працювати над міжнародною апробацією інструменту та порівняльними дослідженнями.
Захід було проведено у співпраці Фонду родини Богдана Гаврилишина, Інституту лідерства та управління, Центру Шептицького УКУ та Інституту соціології НАН України.